Сумська обласна рада - Офіційний сайт Сумської обласної ради

Галина Боровенська, селищний голова Чупахівки, нагороджена Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України

Був час, коли Галина Миколаївна жила лише школою. Про те красномовно свідчать її відзнаки: грамота галузевого міністерства, звання відмінника освіти, вчителя вищої категорії, вчителя-методиста.

Як директор, вона багато зробила для того, щоб провести газифікацію навчального закладу, водогін, благоустрій території, сформувати педагогічний колектив однодумців. Упродовж 7 років її вихованці виборювали призові місця у республіканських олімпіадах. Вона любила повторювати колегам: доходиш до шкільних воріт і забуваєш всі домашні проблеми, до дітей вчитель має зайти до класу з настроєм.

У червні 2001 року в селищі проводились позачергові вибори селищного голови. Її кандидатуру запропонували жителі, її підтримали і в районі. Галина Миколаївна тим була дуже зворушена. Бо іншої професії, як вчитель, для себе не уявляла. І все ж довелося погодитись на виборну посаду. За неї проголосували 90 відсотків виборців. А через рік були чергові вибори і люди знов обрали її головою. Дещо згодом у країні змінились політичні орієнтири і вона 4,5 роки відпрацювала на посаді начальника відділу у районній раді.

2010 року Галина Миколаївна виграла вибори, хоч на посаду селищного голови було 6 кандидатів. Чому склалось так, а не інакше? Та тому, що не любить Галина Боровенська просто відбувати робочий час. Вона – в дії, в турботах. І люди те бачать.

Чого варте лише газифікація дитсадка колишнього бурякорадгоспу. Цей об'єкт соціальної інфраструктури вона взяла на баланс селищної ради у 2003 році. Будівля була досить занедбана. Ідея Галини Миколаївни газифікувати дитсадок фахівцям газової служби дуже не сподобалась. Її майже виставляли з кабінетів, а вона приходила знов і знов. Їздила до Сум, шукала поради в інших спеціалістів і врешті-решт домоглася свого.

Того ж року в селищі було створено соціальний центр з обслуговування соціально незахищених верств населення.

А 2004 року захопилася ремонтом центральної дороги. По греблі взагалі було майже неможливо проїхати. І знову – тривалі ходіння по кабінетах, аж поки знайшли бюджетні кошти і дорогу зробили. Один з керівників підприємств тоді пожартував, що мають назвати дорогу його іменем. Що ж, може, й варто було, адже зусиль доклали дійсно неабияких. І спасибі усім, хто тоді підтримав чупахівців.

Робочий день селищного голови, як правило, починається з прийому відвідувачів. Як не намагалася Галина Миколаївна впорядкувати цей процес, але люди йдуть до неї тоді, коли їм треба. І все ж намагається знаходити час, щоб зранку поспілкуватися із завідуючою дитсадком, іншими керівниками бюджетних установ.

Серйозну увагу приділяє селищний голова закладам культури. За минулі весну, літо, осінь проведено 14 масових заходів. Зал завжди переповнений глядачами.

Узялися у Чупахівці всерйоз за реконструкцію колишнього заводського спортзалу. Багато років він стояв покинутий, дах протікав. І ось торік реконструювали дах. Попереду ще чимало роботи, але молодь помітила зусилля Галини Боровенської, підтримує. Відродили футбольну команду, мають спортмайданчик.

У те, що вулиці селища нічної пори освітлюватимуться, мало хто йняв віри. І все ж освітлення на трьох вулицях в Чупахівці і трьох в Оленінському відновлено. Роботи продовжаться у поточному році.

У тому, що в Чупахівці вдалося зробити позитивного, селищний голова вважає заслугою депутатів, підприємців. І в першу чергу дякує за підтримку керівнику ПСП «Піонер», підприємцям. Так, за соціально-економічною угодою ПСП «Піонер» мав витратити 85 тис. грн. на потреби селища, а практично витрачено до 120 тис. грн.

Хороші ділові стосунки склались у Галини Миколаївни з керівниками бюджетних установ – головним лікарем дільничної лікарні, завідуючою дитсадком, директором будинку культури. Члени виконкому завжди підтримують починання селищного голови. Налагоджена співпраця і з дільничним інспектором міліції, проводяться спільні заходи.

Новий рік у фінансовому плані очікується не менш складний за минулий. Однак Галина Миколаївна оптимізму не втрачає - потрібно максимум зусиль докласти для ремонту спортзалу, закінчення освітлення вулиць, ремонту доріг, благоустрою цвинтарів, продовжити роботу за програмою «Сільська криниця».

І в плані духовного, культурного розвитку населення мають бути неординарні заходи. Торік проводи зими влаштували по-новому. Кожен куток села демонстрував своє вміння. Людям то сподобалося. З ювілеєм ветеранів вітають.

З відкритою душею йде селищний голова до людей. І часом розмови бувають не зовсім приємні, але корисні, потрібні. Ось молода мама про себе турбується більше, ніж за дитину. І Галина Миколаївна намагається переконати жінку у її помилках. Слухаєш цю розмову і думаєш: ні, педагогічна практика Галини Миколаївна не закінчилася. Різниця лише в тому, що виховувати дорослих набагато важче.